feldherrnhalle

З початком активних бойових дій на Донбасі виникло питання кваліфікованих спеціалістів, як з однієї сторони, так і з іншої. Під час літньої кампанії, особливо в її першій половині, велику роль грала організована та навчена група бійців. Після того, як план "ІІС" провалився (як я розумію, планувалося мобілізувати десятки тисяч місцевих жителів в ряди НЗФ, переконати хоча б частину військовослужбовців ЗСУ перейти на сторону сепаратистів, захопити склади з озброєнням) потрібно було терміново перекидати на Донбас російських підготовлених в "піонертаборах" добровольців. Безумовно, що російське керівництво зробили те саме ж в незалежності від розвитку подій. Але все пішло не так, як планувалося.
Таким чином була сформована "Перша інтербригада". Встигли себе проявити в боях за ДАП 26 травня 2014 року. Вважаю, якщо б не дружній вогонь по своїм, то дані бійці могли б суттєво вплинути на хід подій. Після цього фіаско група росіян котра складалася з 40 чоловік, трьох БТР-80, двох КамАЗів та одного бензовоза заїжджає в Сніжне. З особистого спілкування вдалося вияснити, що дана група росіян прибули 5-6 червня 2014 року. Командував ними росіянин з позивним "Луна".


БТРи належали 11 інженерній бригаді, що дислукується в Ростовській області. Чому саме звідти прийшла бронетехніка ? А тому, що потрібно було перекинути їх на Донбас як умога швидше. Більше того, техніка була в хорошому стані, так як її "витягнули" безпосередньо з військової частини.

БТР з бортовим номером 101.


БТР з бортовим номером 403.

Про третій БТР-80 від НІІ сталі я напишу згодом. Хотів би зупинитися на екіперуванні бійців. В більшості бойовиків костюм "Мабута", РПС "СМЕРШ", фірма ССО.




Загін, з моїх особистих спостережень, був сформований з числа російських казаків та різного роду ветеранів.

"Інтернаціоналісти", червень 14-го. Присутній ветеран другої чеченської кампанії.


Ветеран російського спецпідрозділу "Вымпел".

Переходимо до другого відео. Чітко видно, як місцеві сепаратисти зустрічають російських добровольців.




Привіз караван з собою зброю, ЗУ-23 та БК.





Розташувалися бойовики ось тут. Саме сюди, 12 червня, приїде підкріплення бойовиків у складі трьох Т-64БВ та щонайменше двох БТР-80.


Два перших БТРа я розглянув, залишився третій БТР-80. Добрі люди з Lost Armour навіть змогли знайти фотографію даного БТРа ще в РФ.

Майбутній БТР бойовиків на Кавказі.


Він вже в руках бойовиків.

Є ще один момент, котрий мені не вдалося з'ясувати: кудою ж заходила дана бронегрупа ? Є вагомі підозри вважати, що через територію майбутньої ЛНР. Так чи інакше, але бійці даного підрозділу засвітилися в Луганській області.

Караван на марші.


Росіяни на фоні трофейного БТР-80 українських прикордонників в р-ні міста Краснодоні.

Переходжу до першого бойового зіткнення українських солдатів з даною групою росіян. Це відбулося 12 червня 2014 року. Курган Савур-Могила. Але перед тим хотів би розповісти декілька слів про підкріплення, котре прийшло напередодні бою.

Росіяни на Савур-Могилі.




Ростов, 11 червня 2014 року. Росіяни переправляють танки бойовиків.

Танки в Сніжному:



Разом з танками прибуло підкріплення у вигляді двох БТР-80 з бортовими номерами 404 та 400.



Таким чином 12 червня на Савур-Могилі було приблизно 40 бойовиків та один БТР-80. Решта бойовиків, приблизно 35, знаходилася на перехресті. З початком бою за курган зі Сніжного підтягнулося підкріплення. Описувати бій не буду, це дещо інша тематика. Лише скажу, що мобілізованих українських солдатів було двоє загиблих, по вині бійців 3 опСпН, та 25 поранених. В бойовиків було лише шестеро "300-х".






"Інтернаціоналісти" висуваються на Савур-Могилу. Серед них і автор фотографій - російський медик з позивним "Спешл".




БТР-80 росіян після бою за курган. Результат роботи КПВТ миколаївських десантників.

Бійці встигли ще взяти участь в боях за Маринівку, де втратили БТР з б/н 222. Нашим він дістався в якості трофею. Раніше, 5 червня, "Восток" також пробував захопити даний КПП, але в них нічого не вийшло. Видно вирішили кинути росіян для цієї задачі, але і ті не змогли її виконати. Звідси випливає, що росіяни, скоріш за все, заходили через Луганську область. Можливо були в Красному Лучі, а звідти вже в Сніжному.

Говорячи про ветеранів не можу не згадати про бойовика з позивним "Філін". Брав участь в трьох військових конфліктах:


Дехто з них провоював лише місяць, дехто цілу літню кампанію. Деякі залишилися служити в АК.
Ось вам ще декілька фотографій даної групи бійців. Більшість зроблені в місті Сніжне: